Голова районної ради
Науменко Юрій Михайлович

25 листопада – Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства по відношенню до жінок

            17 грудня 1999 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.
            Ця дата була обрана в пам’ять про сестер Мірабал – політичних активісток, що в 1960 році були жорстоко вбиті за наказом домініканського диктатора Рафаеля Трухільо. Цей день також став символом світового визнання проблеми гендерного насилля.
            В цей день уряди країн та міжнародні організації здійснюють заходи з метою підвищення інформованості суспільства щодо цієї проблеми. Жінки по всьому світу стають жертвами згвалтувань та зазнають побутового насилля, до того ж, маштаби та істинна природа такого насильства нерідко приховані.
            Дуже важливо, щоб кожен з нас усвідомив, що насилля проти жінки – це не міф, а реальна проблема, від якої навіть сьогодні, у XXI сторіччі, потерпають українські жінки. Щороку близько 10000 жінок в Україні гине від домашнього насильства. Жінки у всьому світі потерпають від домашнього насильства більше, ніж від пограбувань та в автомобільних катастрофах, разом узятих. Ми маємо визнати, що проблема насилля в Україні  існує.

            Великим кроком у Україні щодо вирішення цього питання став Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Основними нововведення цього закону стало:

1.   Значно розширено визначення термінів

2.    Акценти на пріоритетності захисту дитини; дитина – свідок (очевидець) насильства вважається дитиною, яка постраждала від насильства.

3.    Розширення кола осіб, насильство між якими вважається домашнім.

Норми закону  суттєво розширили «коло осіб», насильство між якими вважатиметься домашнім насильством, а саме:

1) незалежно від факту спільного проживання:

-          подружжя;

-          колишнє подружжя;

-          наречені;

-          мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);

-          особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;

-          особи, які мають спільну дитину (дітей);

-          батьки (мати, батько) і дитина (діти);

-          дід (баба) та онук (онука);

-          прадід (прабаба) та правнук (правнучка);

-          вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);

-          рідні брати і сестри;

-          інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);

-          діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;

-          опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;

-          прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.

2) за умови спільного проживання – інші родичі, інші особи, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

 

4.  Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству. Чітка вертикаль

У законі  передбачено запровадження в Україні таких спеціальних заходів стосовно кривдника як:

1) терміновий заборонний;

2) обмежувальний припис;

3) взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи;

4) направлення на проходження програми для кривдників.

Наявність таких спеціальних заходів зумовлена впровадженням в Україні кращих світових практик реагування на виявлені випадки насильства, особливо щодо захисту постраждалих осіб.

5.  Комплексність (взаємодія, спільні дії)

Надзвичайно важливою є норма про координацію здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі.

Така координація спрямована на забезпечення комплексного та узгодженого реагування на випадки домашнього насильства та здійснення відповідно до закону повноважень у цій сфері. 

6.  Гарантії надання допомоги

Закон гарантує постраждалим особам надання допомоги та захисту за такими напрямами:

1) надання постраждалим особам інформації про їхні права та можливості реалізації таких прав зрозумілою їм мовою або через перекладача чи залучену третю особу, яка володіє мовою, зрозумілою постраждалим особам;

2) забезпечення доступу до загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб для отримання соціальних послуг медичної, соціальної, психологічної допомоги;

3) надання у разі потреби тимчасового притулку для безпечного розміщення постраждалих осіб;

4) забезпечення постраждалим особам доступу до правосуддя та інших механізмів юридичного захисту, у тому числі шляхом надання безоплатної правової допомоги у порядку, встановленому Законом України “Про безоплатну правову допомогу” тощо.

Закон був введений в дію з 7 січня 2018 року. За цей час уже вироблений певний механізм його реалізації та на сьогоднішній день жінки, які є жертвами домашнього насильства, мають реальну можливість на допомогу.

Дорогі жінки не терпіть домашнє насильство, це проблема про яку важко говорити, але потрібно, щоб майбутні покоління не знали цієї проблеми та ніколи з нею не стикались. У разі, якщо Ви зазнаєте домашнього насильства можна звернути до Липовецького бюро правової допомоги, по вулиці Некрасова, 4, або до соціальних служб районну, завжди готові Вам допомогти.

 

Начальник Липовецького бюро

правової допомоги                                                                              Комісаренко О.А.

 

Повернутись