Голова районної ради
Науменко Юрій Михайлович

День боротьби з цькуванням

Щорічно 4 травня проводять День боротьби з цькуванням. Організація Об'єднаних Націй визнала епідемію булінгу, яка простежується в усіх школах. Вперше цей день почали відзначати 4 травня 2012 року. 
Цей навчальний рік є особливим, адже усі навчальні заклади зачинені на карантин та навчання проводиться дистанційно, тому у цей період особливо актуальною є проблема кібербулінгу.
 Отже, сьогодні фахівці Липовецького бюро хочуть звернутись до батьків та розповісти що таке кібербулінг, як розпізнати що  дитина вже є його жертвою та як допомогти вийти з цієї ситуації, а також порадимо як діяти, якщо Ваша дитина сама є кіберагресором.
Кібербулінгом називають приниження чи цькування за допомогою мобільних телефонів та інших гаджетів. Іноді кібербулінг завдає більше шкоди, ніж побиття.
Через соціальні мережі та спільноти в інтернеті поширення будь-якої інформації відбувається блискавично. Один клік – і принизливі фото, відео, пародійні зображення, чутки сягають величезної кількості адресатів. Кіберагрессори можуть цілодобово залякувати своїх жертв, створюючи в них ілюзію повного контролю їхнього життя і поведінки.
Діти часто не розповідають про булінг, бо бояться, що вони будуть покарані за «донос». Це захоплює агресора, і його методи стають більш жорстокими і наносять все більшої шкоди жертві.
Для кіберагрессора не обов’язково мати фізичну силу, авторитет і вплив на однолітків, щоб відчувати свою перевагу. Через інтернет можливість принизити, образити, тероризувати реалізується тільки за допомогою комп’ютера або мобільного телефону. Потрапивши до інтернету, інформація залишається там надовго та може з’являтись на різних ресурсах.
Це зумовлює тривалий травмуючий вплив на психіку дитини та може призвести до депресії або навіть самогубства.
Ознаки того, що ваша дитина є жертвою кіберцькування можуть бути наступні:
- дитина проводить незвично багато часу в інтернеті, особливо вночі,
- раптово вимикає комп’ютер, коли ви заходите у кімнату,
- відповідає на телефонні дзвінки від людей, яких ви не знаєте,
- нервує, коли отримує нові повідомлення,
- втрачає інтерес до використання всіх гаджетів,
- отримує подарунки поштою невідомо від кого,
- втрачає інтерес до школи, нервує або турбується, коли туди потрібно йти,
- менше спілкується з друзями і родиною та стає потайною. 
Що робити, якщо дитина вже зіткнулась з кібербулінгом?
ВАЖЛИВО!
Пам’ятайте: якщо ваша дитина постраждала від цькування, її шантажують, обіцяють всім розіслати її особисті фотографії або погрожують – ніколи не звинувачуйте і не сваріть дитину.
Не допускайте засудження. Ніяких: «Сам винен!». Такі слова призведуть до того, що дитина не захоче звернутися до вас за допомогою.
Важливо пам’ятати: винна не жертва – винен той, хто скористався її довірою.
Дітям і без того часто страшно або соромно розповісти дорослим про ситуації, які сталися з ними. Адже раптом сваритимуть? Раптом розчаруються? Раптом не пробачать? 
Які ж кроки щодо захисту від кібербулінгу.
Перед усім поясніть дитині, що це не її вина. Що ви підтримаєте її в будь-якому разі, що ви – на її боці та вам можна довіряти
Збережіть все листування, зробивши скріншоти
Заблокуйте акаунти, з яких пише агресор – поставте в чорний список та ігноруйте. Іноді кривдник відступає, коли не отримує реакції
Поміняйте номер телефону дитини і на деякий час видаліть всі сторінки у соцмережах. 
З’ясуйте, чи знайома дитина з агресором у реальному житті або чи планує зустрітися. Дізнайтесь, що йому відомо про дитину (реальне ім’я, прізвище, адресу, телефон, номер школи). Запропонуйте свою допомогу – обговоріть, як можна знешкодити, заблокувати агресора. Поясніть, якій небезпеці може піддатися дитина при зустрічі з незнайомцями, особливо без свідків.
Зверніться в поліцію. Якщо погрози є досить серйозними, стосуються життя або здоров’я дитини, а також членів вашої родини, то ви маєте право на захист з боку правоохоронних органів.
Якщо ви не впевнені в своїй оцінці того, наскільки серйозно те, що сталося з дитиною, або дитина недостатньо відверта з вами і не готовий йти на контакт, зверніться до психолога.
Як діяти у ситуації якщо ваша дитина сама займається кібербулінгом.
Не потрібно забувати, що ваша дитина може бути не лише жертвою, але й агресором. Обов’язково розглядайте кожну ситуацію з двох сторін. Адже навіть добра і тиха дитина може одного разу виявитися на стороні тих, хто знущається над іншими. 
Майже всі батьки дітей-агресорів стверджують, що їх дитина ніколи б так не вчинила.
Донесіть до дитини, що не можна ображати інших людей, обговорювати і критикувати їх зовнішність, колір шкіри, вагу, релігію, родину або стосунки. Не можна писати образливі речі, бажати поганого, знущатися, сміятися над кимось. Поясніть, що не можна писати погані речі і принижувати навіть незнайому людину. Навіть якщо вона ніколи не побачить тебе у реальності. Поговоріть про почуття і про те, як така поведінка може глибоко поранити іншу людину.
Пам’ятайте, що навіть у цьому випадку дитину краще не сварити. Спочатку опануйте свої емоції! Подальшими кроками з виправлення ситуації є: 
Переконайтеся, що ваша дитина знає, що така поведінка неприпустима і чому.
Спробуйте зрозуміти причини, чому ваша дитина поводиться таким чином, і шукайте шляхи вирішення проблем
Допоможіть вашій дитині подумати про вихід із ситуації. Вибачення перед жертвами, недопущення такої поведінки в майбутньому, розмова з психологом.
Сподіваємось що дана стаття була корисною та нагадуємо, що скористатись послугами системи безоплатної правової допомоги Козятинського місцевого центру, під час карантину, можна дистанційно написавши  на електронну пошту: kozyatyn.vinnytsya@legalaid.vn.ua або зателефонуйте за номером (04342) 2-00-17
 
Начальник Липовецького бюро правової допомоги Комісаренко О.А.
 
Повернутись