Голова районної ради
Науменко Юрій Михайлович

Добросусідство та способи захисту земельної ділянки

У зв’язку з частим надходженням звернень від мешканців приватної забудови Липовецького району про недотримання сусідами ветеринарних та санітарних вимог, Липовецьке бюро правової допомоги надає інформацію щодо порядку дотримання громадянами правил добросусідства та правового механізму врегулювання суперечок.

Земельний кодекс України, а саме ст.ст. 103, 104, 158 поміж іншого, регулюють відносини, що виникають між власниками та користувачами сусідніх земельних ділянок та встановлюють обов’язок дотримання добросусідських відносин. Для регулювання сусідських відносин важливе значення мають загальні положення ст. 13 ЦКУ щодо меж здійснення цивільних прав. Зокрема, "не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах". Проявом дії цього правила у сусідських відносинах може бути, наприклад, заборона зведення споруд, що зводяться власником земельної ділянки з єдиною метою дошкулити сусідам.

 

Що таке добросусідство?

Згідно ст. 103 ЗКУ зміст добросусідства полягає в тому, що сусіди повинні обирати такі способи використання земельних діляноквідповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам суміжних (сусідніх) ділянок завдається найменше незручностей. Такими незручностями можуть бути:

  • затінення від будинків або інших споруд, дерев та чагарників;
  • задимлення внаслідок спалювання відходів;
  • неприємні запахи, які виникають внаслідок господарської або іншої діяльності;
  • шумове забруднення тощо.

У відповідності до ст. 104 «Попередження шкідливого впливу на сусідню земельну ділянку» зазначеного Кодексу, власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров’я людей, тварин, повітря, земельні ділянки та інше.

Сторони сусідніх земельних ділянок зобов’язані не вчиняти перепон, які б могли перешкоджати цільовому використанню сусідніх земельних ділянок та не допускати негативний вплив на сусідню земельну ділянку, який є не припустимим.

Прикладом неприпустимого впливу на сусідню земельну ділянку є втрата можливості власником або землекористувачем вирощувати сільськогосподарську продукцію, здійснювати будівництво будинків та інших споруд тощо, що є  перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Також незручності, зокрема, можуть створювати зелені насадження, які ростуть на сусідній земельній ділянці або ж на межі земельних ділянок (затіняють ділянку, заважають вирощуванню городини).

Особливості деяких видів використання земельних ділянок з огляду на можливий негативний вплив визначені нормативно. Так, ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень" передбачає мінімальні допустимі відстані від дерев та чагарників до меж земельної ділянки, будівель та споруд в сільській місцевості. А саме:    

 відповідно до будівельних норм  відстань від житлового будинку та літньої кухні:

  • до господарських будівель (сараїв) для худоби, свійських тварин та птахів має бути 15метрів;
  • до майданчиків для компосту, дворових вбиралень, сміттєзбірників має бути 15 метрів.

відстань від питного колодязя:

  • до господарських будівель (сараїв) для худоби, свійських тварин та птахів має бути 20 метрів; 
  • до майданчиків для компосту, дворових вбиралень, сміттєзбірників має бути 20 метрів.

 

Чинне цивільне законодавство передбачає можливість потерпілій стороні захистити свої законні інтереси.

Досить часто власники (землекористувачі) здійснюють самовільне знищення зелених насаджень, які їм заважають, не розуміючи юридичних наслідків таких дій.

Власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені та гілки дерев і кущів, які проникають з сусідньої земельної ділянки у випадку, якщо таке проникнення є перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням. У будь-якому іншому разі, положення земельного та цивільного законодавства, не дають права власникам (землекористувачам) на знищення чи іншого роду пошкодження зелених насаджень, які проникають з сусідньої  ділянки, під загрозою відповідальності, зокрема:

- особа, винна у самовільному знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, що розміщені на території суміжної приватної земельної ділянки, несе цивільну відповідальність у вигляді відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну іншої особи;

- особа, винна у знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, розміщених на суміжній земельній ділянці державної чи комунальної власності, несе адміністративну відповідальність та відшкодовує нанесенні збитки.

 

Способи захисту своїх прав

Питаннями щодо дотримання громадянами правил добросусідства, згідно з вимогами п.3 статті 158 «Органи, що вирішують земельні спори» Земельного Кодексу України, займаються органи місцевого самоврядування.

У випадку виникнення спору щодо додержання громадянами правил добросусідства, передбачено досудовий порядок шляхом звернення землевласника (землекористувача) у відповідну сільську, селищну, міську раду із заявою.

Подана заява розглядається у тижневий строк з дня подання, за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору.

За наслідками розгляду спору приймається рішення, нагляд за виконанням якого здійснюється  органом, який  прийняв це рішення.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється також у судовому порядку шляхом:

- визнання прав;

- відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання  вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

- визнання угоди недійсною;

- визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

- відшкодування заподіяних збитків та моральної шкоди тощо.

Спори щодо додержання правил добросусідства – обов’язку власників і землекористувачів обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення розглядаються судами і в тому разі, коли вони попередньо не розглядалися відповідними органами місцевого самоврядування.

Однак, перш ніж звертатися до суду, на доказ того, що Ваше право порушено, необхідно зібрати такі документи, як акт перевірки, експертний висновок тощо.

Зафіксувати порушення земельного законодавства мають право: органи Держекоінспекції; органи Держгеокадастру; незалежний експерт.

Тому шановні Липівчани просимо Вас дотримуватися правил добросусідства, це надійний шлях по­будови дружніх, взаємовигідних відносин між сусідами і водночас захист особистих прав та інтер­есів кожного з них.

Сподіваємось, що дана стаття  була корисною та нагадуємо, що для отримання консультації з цього питання, а також інших правових питань всі жителі   Липовецького         району можуть звернутись до Липовецького бюро правової  допомоги:      м. Липовець, вул. Некрасова,  4. тел. (04358) 2-10-33.

 

Заступник начальника відділу

Липовецьке бюро правової допомоги                          Оверчук Р.М.

Повернутись